Рекомендації батькам з подолання агресивності дітей

1. Не сваріть дитину у присутності інших дітей.
2. Уникайте негативних оцінок ("злий", "забіяка", "неможливий")
3. Розмовляйте з дитиною спокійним тоном, інакше ви провокуєте підсилення агресивних імпульсів
4. Вчить агресивну дитину говорити про те, що їй подобається і не подобається.
5. Розвивайте вміння брати на себе відповідальність
6. Карайте дитину тільки у крайніх випадках: покарання може викликати гнів дитини, або його постійне придушення, а це може перерости в пасивно-агресивну форму поведінки.
7. Розвивайте власний самоконтроль
8. Стимулюйте позитивні емоції дитини з метою перемикання з агресивної реакції на позитивну.
9. Створюйте ігрові ситуації, де дитина може відчути негативні почуття, грайте разом з нею.
10. Ігнорування агресивних реакцій закріплюють у дитини варіанти агресивної поведінки.
11. Навчайте дитину розпізнавати свій емоційний стан.
12. Вчіть висловлювати негативні емоції прийнятими способами (у хвилини гніву зім'яти аркуш, стиснути кулачок, ходити пішки)
13. Виховуйте внутрішню зібраність і витримку.
14. Любіть свою дитину завжди.

Пам´ятка для батьків

    Якщо дитина живе в умовах критики-  вона вчиться - нарікати.           

    Якщо дитина живе в умовах ворожості - вона вчиться - воювати           

    Якщо дитина живе в умовах страху -  вона вчиться - боятися           

    Якщо дитина живе в умовах насмішок –вона вчиться - ніяковіти           

    Якщо дитина живе в атмосфері ревнощів -  вона вчиться - заздрити           

    Якщо дитина живе з почуттям сорому -  вона вчиться - відчувати себе винною           

    Якщо дитина живе в умовах заохочення - вона вчиться - впевненості в собі           

    Якщо дитина живе в умовах любові – вона вчиться - любити           

   Якщо дитина живе в умовах схвалення оточуючих -  вона вчиться - любити себе           

   Якщо дитина живе в умовах визнання – вона вчиться - розуміти, що добре мати мету

   Якщо дитина живе в умовах коли всі діляться один з  одним -               вона вчиться - щедрості           

   Якщо дитина живе в умовах чесності і справедливості –вона вчиться - що таке правда           

  Якщо дитина живе в умовах безпеки – вона вчиться - вірити в себе і оточуючих           

  Якщо дитина живе в дружбі з батьками -    вона вчиться - що світ прекрасне місце для життя           

  Якщо дитина живе в умовах душевної рівноваги – вона вчиться - жити з миром .

Як зберегти психічне здоров’я: топ порад від психологів, які врятують ваше життя

Всі ми час від часу відчуваємо себе пригніченими чи маємо якісь проблеми з ментальним здоров’ям.

Вчені назвали декілька корисних повсякденних звичок, які допоможуть зберегти розум здоровим і дати відчуття щастя. Деякі з них можуть здатися дивними, але дієвими. Принаймні, у цьому впевнені психологи.

Гуляйте з високо піднятою головою

Високо піднята голова і плечі, а також рівна спина допоможуть відчути гарний настрій. Якщо ви ходите сутулячись, то ви з більшою ймовірністю зосередитеся на негативному, а не на позитивному.

Не фотографуйте все підряд

Якщо ви хочете сфотографувати свій обід або захід сонця для соцмережі, переконайтеся, що ви зосереджені на своєму житті, а не на чужих оцінках.

Тренуйтеся

Тренування три рази на тиждень знижує ризик депресії на 19%. Дослідники виявили, що активні люди менше схильні до депресії, а люди з депресією менш схильні бути активними.

Не відкладайте «на потім»

Чим довше ви відкладаєте завдання або роботу, тим більше вас це нервує. Відпустіть стрес, слухаючи музику або роблячи вправи, а потім вирішуйте завдання.

Покиньте токсичні відносини

Негативно вплинути на самооцінку можуть і відносини з кимось, хто постійно принижує вас. Такі стосунки можуть зробити вас тривожними і потенційно пригніченими. Прислухайтеся до занепокоєнь ваших друзів і родичів про вашого партнера. Якщо вони є, то вам варто подумати про такі образливі відносинах.

Більше спіть

Ваше тіло не може функціонувати належним чином, якщо ви недостатньо спите.

Залиште час для себе

Розриваючись між друзями, родиною та роботою, а також намагаючись всіх зробити щасливими, ви можете забути про себе. Залиште собі трохи часу, щоб бути на самоті і зробити щось для себе, так як це допомагає уникнути занепокоєння і депресії.

Відпочиньте від гаджетів

Смартфони, планшети і ноутбуки можуть впливати на наші мізки, і, якщо ви ніколи не відпочиваєте від них, ви не будете здоровими. Приймайте міні-цифрову детоксикацію щотижня, навіть на півдня або декілька годин.

Покиньте режим багатозадачності

Поїдання обіду під час відправки електронних листів може здатися не надто небезпечним, але, як виявилося, багатозадачність робить нас більш напруженими. Натомість зосередьтеся на тому, що ви робите, і що відбувається навколо вас.

Важливі «нюанси», на які батькам підлітка бажано звернути увагу

    Підлітковий вік – саме той важливий та відповідальний етап у вихованні дитини, коли ваші взаємини балансують на межі.Дитина часто дратується, буває, що не добирає слів, ставиться до вас то вороже, то холодно. Виною всьому – гормональний дисбаланс та поступові зміни у зовнішності, які їй самій часом неприємно спостерігати.До нелегкого етапу дорослішання й розширення власного уявлення про світ і людей додається ще прийняття своєї оновленої фізіології. Фігура формується нерівномірно та й регулярні висипи на шкірі радості підліткові не додають. Часто це супроводжується комплексами та заниженням самооцінки.У хлопчиків перебудова організму починається з 11-12 років. У дівчаток дорослішання настає трохи раніше – з 8-10 років.Діти в цей час змінюються не лише зовні, а й внутрішньо: активується вироблення гормонів та починають функціонувати статеві залози.Саме в цей час потрібно бути більш уважними та терплячими до своїх дітей. І в жодному разі не ігнорувати їхніх скарг на погане самопочуття. Більшість підлітків справді регулярно відчувають втому, слабкість та запаморочення. Тому не сприймайте ці симптоми за хитрощі чи симуляцію.

ФАКТОРИ, ЩО УСКЛАДНЮЮТЬ ПЕРЕБІГ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ:

1. Стреси – на скільки можливо, будьте поблажливими до дитини, уникайте конфліктів і сварок. Намагайтеся дійти порозуміння спокійно, залишаючись для неї другом та авторитетом.

Якщо підліток потерпає від сторонніх стресів (школа, друзі тощо), всіляко згладжуйте ситуацію, вносьте у неї доречні нотки гумору, м’яко (власним прикладом) спонукайте дитину бути розважливою.

2. Перевтома – інколи, якщо дитина каже, що не має сил зробити домашнє завдання чи допомогти вам по господарству – вона дійсно не може. Не бійтеся розбалувати підлітка, відступивши від звичного слова «треба» та йдучи на поступки.

3. Неправильне харчування – слідкуйте, щоб ваша дитина харчувалась регулярно та збалансовано. У її денному раціоні має бути вдосталь вітамінів, кальцію, білків та вуглеводів.

4. Малорухливий спосіб життя – не дозволяйте підліткові засиджуватися за комп’ютером чи перед телевізором. Дізнайтеся, який спорт йому найбільше до душі й, за можливості, запишіть на цю секцію. Так ви не тільки відкриєте йому можливість розвиватися фізично, а й допоможете відволіктися від внутрішніх процесів – «психологічного перезавантаження».

5. Свіже повітря – регулярно провітрюйте дитячу кімнату та слідкуйте, щоби ваша дитина достатньо часу знаходилася надворі. Чудовий варіант – спільні прогулянки, що водночас допоможуть відчути психологічний стан дитини, скерувати та підтримати її у скрутній ситуації.

Поради батькам про виховання підлітка

Виховання підлітка – дуже складне завдання. У цьому віці діти, з одного боку, вже перестали бути залежними від вас малюками, а з іншого – ще не перетворились на дорослих молодих людей. Ця перехідна фаза приносить проблеми як батькам, так і самим підліткам. Проте за допомогою терпіння й корисних порад, викладених нижче, ви зможете успішно подолати цей період життя дитини й перетворити вашого підлітка на впевнену молоду людину.

Далі наводяться десять корисних порад, які допоможуть вам зміцнити й оздоровити ваші стосунки з підлітком.

Будьте не батьками, а друзями

Час балувати дитину минув! Будьте більше друзями, ніж батьками. На цьому етапі дуже важливо, щоб ваша дитина усвідомила, що ви любите її та дбаєте про неї. Замість того щоб виносити догани за помилки, продемонструйте підлітку, що ви розумієте ситуацію й завжди готові його підтримати. Це одна з найкращих порад про виховання підлітків, яку вам варто прийняти.

Поважайте особистий простір підлітка

Секрети складають більшу частину життя підлітка. Як батькам вам необхідно знати всі таємниці життя вашої дитини, але іноді їй необхідно надавати особистий простір та уникати втручання в її світ. Нехай ваша дитина приходить до вас тоді, коли вона дійсно потребує цього.

Підготуйте себе до особливостей підліткового періоду

Підліток – це вже не дитина, тому треба певною мірою готувати себе до його виховання. Читайте книги або пригадуйте свої підліткові роки й те, як ви справлялися зі змінами у вашому житті. Чим більше ви дізнаєтесь, вивчите й проявите емпатії, тим краще зможете зрозуміти вашого підлітка та його проблеми.

Дисциплінуйте, а не карайте

Коли ви намагаєтесь установити певні стандарти поведінки підлітка, не будьте нав'язливими. Обговоріть з дитиною дисциплінарні моменти й візьміть до уваги її думку. Поясніть, чому необхідно встановити правила дисципліни та яку користь вони принесуть їй. Дуже важливо дати підлітку можливість висловити свою точку зору перед установленням будь-яких дисциплінарних правил.

Прищеплюйте почуття відповідальності

У деяких культурах підліток уважається вже дорослим. Це сприятливий час, щоби зміцнити його почуття відповідальності. Спробуйте покласти на нього більше домашніх обов'язків, а також надайте йому можливість самому справлятися з ними. Це повинно вселити в підлітка почуття відповідальності та впевненості в собі.

Знайдіть час для систематичного довірливого спілкування з підлітком

Підлітки, як відомо, народ украй нетовариський, тому батьки просто зобов'язані забезпечити систематичне спілкування з дитиною. Незалежно від напруженого робочого графіка й ділового способу життя, батьки повинні знаходити час вільно спілкуватися зі своїми дітьми і співпереживати їхні життєві перипетії. Це може бути будь-який час: під час сніданку, удень або в кінці дня за вечерею.

Дійте превентивно, з урахуванням прогнозу розвитку подій

Шукайте відповідний час, щоби порозмовляти з вашою дитиною про важливі для неї запитання, які вона часто не у змозі поставити, або просто соромиться зробити це. Це може бути тактовна розмова про музичні переваги або серйозне обговорення таких тем, як період статевого дозрівання чи інтимне життя. Намагайтеся чітко відповідати на запитання підлітка, не намагайтесь ухилитись або давати завуальовані відповіді.

Будьте свідомими й обережними

Необхідно надати підлітку особистий простір, але в той же час важливо взяти за правило дізнаватись (непомітно дізнаватися) про ті місця, які він відвідує, і про його компанію. Це не означає, що ви повинні шпигувати за своїм підлітком і підслуховувати його розмови. Ви повинні бути відкритим до спілкування, щоб дитина не боялася звертатись до вас.

Будьте милосердними і співчутливими

Перед тим як суворо відчитати підлітка, постарайтесь поставити себе на його місце. Будьте розсудливими, дотримуйтеся правил і дисципліни. Важливо бути привітним, терплячим і здатним зрозуміти. Намагаючись дисциплінувати підлітка, ніколи не застосовуйте силу й не завдавайте фізичної шкоди його здоров'ю. Дослідження довели, що озлоблені та скривджені підлітки зазвичай виростають неповноцінними й навіть жорстокими дорослими.

Будьте гідні наслідування

Навіть у підлітковому віці діти наслідують батьків просто тому, що батьки – це єдина константа в їхньому мінливому світі. Якщо існує невідповідність між тим, що ви кажете, й тим, що ви робите, підліток легко визначить фальш. Тому завжди намагайтесь бути прикладом для наслідування – тим, кого підліток з радістю копіює.

Виховання підлітка вимагає більше турботи, ніж будь-який інший період виховання. Хто завгодно може надати підлітку їжу й дах, але тільки турботливі батьки, які розуміють і підтримують, здатні вказати йому правильний шлях. Тому будьте максимально обережними та дбайливими при вихованні підлітка, дуже скоро він стане дорослим, і у вас почнуться кращі часи!

ЯК ПОПЕРЕДИТИ САМОГУБСТВО — ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

       За світовою статистикою, кількість спроб суїциду і летальних випадків з кожним роком збільшується. Одна з головних проблем — це те, що на самогубство зважується молодь. Сучасний ритм життя, роботи і маса інших суб’єктивних факторів призводять до того, що в певний момент людина, зважується на злочин проти свого життя. Напередодні цього дня не хочеться говорити про те, чому це відбувається, хотілося б сказати про те, як не допустити цього, як зберегти психічне здоров’я дитини, особливо підлітка, і здорові дитячо-батьківські відносини.

     Важливий здоровий спосіб життя: правильно збалансована навчання (робота) і дозвілля. Часто сварки відбуваються через те, що батьки завантажують своїх дітей до такої міри, що вони цього не витримують. На цьому ґрунті починають тікати з дому з метою налякати батьків, що часто закінчується суїцидальними спробами. Особливо небезпечно, якщо при цьому дитину принижують морально, чи ще того гірше — фізично. Добре, що батьки прагнуть прищеплювати працьовитість, але поряд з цим важливо вчасно згадувати і про культурні, релігійні, етнічні цінності. Критичні точки даної проблеми можна відзначити на початку навчального року (як правило, це порушення адаптаційних здібностей) і перед зовнішнім незалежним оцінюванням.

Важливий момент — підтримка сім’ї, друзів, авторитетних у житті людини осіб

Як правило, думки про суїцид приходять в кризових станах. Це може бути смерть близької людини, непотрапляння у той чи інший бажаний навчальний заклад, самотність, розлучення батьків, народження ще однієї дитини в сім’ї, нерозділене кохання. Дитина приходить вчитися у новий навчальний заклад і не вписується в колектив, вдома теж немає взаєморозуміння (можливо навіть осуд). Підліток закривається і починає собі щось придумувати. Найчастіше це медикаментозне, алкогольне, наркотичне отруєння. Батькам необхідно підтримувати своє чадо, незалежно від отриманих результатів і тим більше, якщо дитина старається. Може бути таке, що думка дитини протилежна думкам батьків. Бажано не засуджувати, а спробувати зрозуміти, чому він так думає. Не треба бути категоричним навіть у питанні життя і смерті. Якщо дитина починає говорити про самогубство, різко заперечувати це і вважати, що таке неможливо, неприпустимо і хибно. Потрібно прийняти це як можливий варіант і, звичайно ж, зробити все для того, щоб цього не сталося.

Треба пояснювати дитині, що вихід є завжди. Навіть тоді, коли ти його не бачиш

Уважне ставлення друзів, знайомих іноді дуже вагомо. Варто звертати увагу на те, як часто людина уникає візуального контакту, метушиться, змінює тему розмови на щось інше, тему суїциду або акцентує, або ігнорує. Особливо, якщо це було не властиво їй раніше.

Іноді людей, які замислюються про суїцид, залишає почуття страху, притупляється інстинкт самозбереження. Наприклад, вони стають менш уважні на дорозі або гуляють по дахах, бродять темними вулицями. Вони спеціально йдуть туди, де є небезпека, щоб все виглядало по більшій частині, як нещасний випадок.

Саме на дітях з такою поведінкою батькам, друзям, педагогам потрібно загострювати увагу.

Доступність до послуг з охорони психічного здоров’я

Медики, соціальні працівники, педагоги, психологи, навіть релігійні діячі — всі ці люди можуть допомогти підліткам в складний момент їхнього життя. Якщо дитина сама не звертається за допомогою, то оточуючим важливо вчасно помітити, що він цього потребує, і допомогти. Ключовими фігурами залишаються найближчі — батьки. Вони повинні відвернути від цих думок і допомогти реалізуватися. Якщо не виходить, тоді потрібно звернутися до психолога, медику, соціальному працівнику.

Треба пояснювати дитині, що вихід є завжди. Навіть тоді, коли ти його не бачиш

Варто враховувати, що дитина вам повірить тільки в тому випадку, якщо ви будете її другом. А для цього потрібно разом проводити дозвілля і відверто говорити на різні теми, в тому числі і про це.

Бажано контролювати перегляд недитячих телепередач, кінофільмів, особливо з демонстрацією над можливостей, стрічку активності на сторінках в соцмережах, особливо в закритих групах. Батьки можуть не відразу помітити щось підозріле, тоді залишається сподіватися на тих людей, які оточують дитину. У першу чергу, на педагогів. І, звичайно ж, на друзів, які в разі подібних змін в поведінці обов’язково повинні розповісти про це дорослим. Дитині складно приховати це від усіх. До того ж вона не усвідомлює всієї небезпеки.

Часто діти починають говорити про суїцид з метою шантажу. Наприклад, це може статися при розлученні батьків або при народженні ще однієї дитини. Але в тому випадку, якщо до цього батьки занадто опікали дитину, а тепер, при зміні ситуації, вона розуміє, що більше не може отримувати стільки уваги собі. Ось тоді і починається залякування. У такому випадку рекомендована сімейна психотерапія.

Те, що дитина дійсно у повному розпачі, стає зрозумілим по деформації її поведінки. Вона стає замкнутою, мовчазною, відстороненою. На багато питань одна відповідь: «Мені все одно». У такій ситуації потрібно обов’язково звернутися за допомогою до фахівців.

Важливо, щоб сварки не доходили до точки кипіння. Якщо ж все-таки ви посварилися, і син або дочка пориваються кудись піти з дому, то ні в якому разі не треба благати їх залишитися вдома, нічого з собою не робити. Дитина відразу зрозуміє, що таким чином можна тримати батьків на «короткому повідку». Найчастіше таке трапляється в неповних сім’ях. У таких ситуаціях важливо відвернути увагу на щось інше, не менш важливе. Наприклад, впав тиск або щось трапилося з кішкою чи собакою. Але це має бути те, що раніше не траплялося. Згадайте також про рахунок до десяти.

Розповідайте про життя, а не про смерть

Розмовляти з дитиною про її безпеку потрібно з самого раннього віку, як тільки вона починає робити щось, що може заподіяти їй біль, завдати шкоди здоров’ю. Є навіть спеціальні азбуки безпеки, які читають малюкам приблизно з трьох років. Розмови про безпеку повинні бути ненав’язливими, без акценту. І важливо звертати пильну увагу на здоров’я, а не на смерть. Розповідати про те, як наповнити життя, зробити його прекрасним і цікавим!

                             Чим менша дитина, тим менше інформації(ПРОФІЛАКТИКА СТРЕСІВ)

        Будь-яка дитина будь-якого віку перебуває в контакті з почуттями дорослого. Навіть якщо ми нічого не говоримо, але хвилюємося, дитина “втягується” в нашу воронку. Чим активніші емоції, тим важливіша раціоналізація – пояснення.

     Дитині до двох років можна просто говорити (навіть подумки) “Я з тобою. Ти в безпеці. Я впораюсь. Я можу подбати про тебе і про себе”. Дитину важливо обіймати або хоча б торкатися до тіла, важливо, щоб ніжки дитини й спинка відчували опору.

      Дитині до 10 років можна сказати: “Мама / тато засмутилися, бо дізналися новини. Далеко (важливо дистанціювати дитину від події) кілька (важливо визначити кількість) людей, які дуже зляться, зробили іншим боляче. (Вони вчинили погано, пошкодивши, зруйнувавши, зробивши боляче). Зараз багато людей піклуються і виправляють те, що можна виправити. Дуже шкода постраждалих … Ми можемо про них (подумати, помолитися, побажати чогось доброго, поставити свічку, покласти квіти). Але ми в безпеці. Тато і мама поруч з тобою. Ми про тебе дбаємо і будемо дбати”.

    Дуже важливий акцент: від того, що у світі є група жорстоких людей, сам світ не поганий. І більшості людей можна довіряти.Звичайно, якщо дитина зовсім не ставить запитань, ми обмежуємося короткою фразою. Якщо дитина поставила запитання – коротко відповідаємо, чекаючи наступного запитання.Відповідати на запитання дитини обов’язково. Якщо відповіді в нас немає, її важливо разом зі старшою дитиною шукати в інтернеті, в авторитетних знайомих. Говорити можна тільки зі стану своєї дорослої стабільності. Дитині будь-якого віку небезпечно дізнаватися про трагедії з телевізійних новин. Кордон між фантазійним (екранним) життям і об’єктивною реальністю розмита. Багато дітей переносять усе, що бачать на екрані, у свій внутрішній світ. Для них це може бути позамежним навантаженням.

Складна тема – привід поговорити

Поговорити про те, що робити в екстремальних ситуаціях, привід уточнити: знає чи пам’ятає дитина свої прізвище, адресу, телефон.

Слова, які важливо чути дитині:

• Зараз ми в безпеці. Я і багато людей зробимо все, щоб ми були в безпеці.
• У всіх своя доля і своє життя. Я вірю в твою та нашу щасливу і добру долю.
• Поганих людей набагато менше, ніж хороших. Давай згадаємо тих, хто тебе любить, і тих, хто про тебе піклується.

Важливі дії:

Якщо є можливість дій – подумати, яка допомога, які посильні дії-можливості є в цій ситуації.

• Грати. Лімбічна система мозку – активна під час страху та гри. Нехай у дітей там буде гра.
• Обіймати: кожен раз обіймаючи дитину, ми створюємо навколо неї додаткові кордони безпеки.
• Дозволити, якщо це необхідно, проявити напруга тілесно – побігати, пострибати, покричати.
• Малювати й розмальовувати мандали (малювати в колах), описувати долоньки, стопи, усе тіло, розмальовувати розмальовки з широкими межами – усе це допомагає повертати відчуття кордонів.
• Вибирати матеріали, над якими можна відчувати контроль – пластилін, глина, хлібний м’якуш, кінетичний пісок, тісто, малювати олійною пастеллю або восковою крейдою.
• Використовувати обривну аплікацію (руками рвати кольоровий папір на дрібні шматочки і з цих шматочків за допомогою клею-олівця робити колаж).
• Малювати олійною пастеллю на темному папері.
• Стрибати, масажувати ніжки.
• Робити дихальні вправи (видих довший за вдих) – свисток, флейта, мильні бульбашки, кульки.
• Малювати – майструвати будиночки, робити істот з будиночками на спинках (наприклад, равликів), грати зі сірниковими коробками.
• Фантазувати – малювати, моделювати, створювати уявний чарівний безпечний світ.
• Якщо зараз немає можливості трансформувати страх, створити для нього сейф – скриню, папку. Намалювати, покласти в “надійне місце”, міцно-міцно закрити. (Це дає тимчасовий перепочинок від страху).
• Створювати образ Зберігача (чогось більшого, ніж просто людина), Ангела, чарівного-провідника, Собаку тощо.
• Говорити щиро.
• Грати з водою. Уявляти воду, водний простір, спостерігати, як бурхливі хвилі трансформуються в баранці, малювати водний простір (нехай цей малюнок буде динамічним – починаємо з сильних хвиль, які поступово заспокоюються, тримати руки під водою, поступово зменшуючи натиск, тарабанити по воді долонями, знижуючи інтенсивність).

Поради психолога Пандемія. КАРАНТИН. Страхи.

   Якщо ваша дитина довгий час дивиться новини,  грається біля включеного телевізора або чує тривожні розмови дорослих, вона може почати боятися! Це може виявлятися не тільки прямо,  а і у порушеннях сну, енурезі тощо.
Як дотримуватися психологічної гігієни в спілкуванні з дітьми на тему пандемії, щоб зберегти психічне здоров’я дітей на період до і після карантину.

Що робити дорослим?

* Визнати свій страх (навіть якщо ви не боїтеся зараження, вас можуть налякати зміни в суспільстві),

* Приймати (не заперечувати) страх дитини: “ти боїшся / тобі страшно”, “боятися – це нормально”, “страх допомагає бути обережним”,

* Говорити, що згуртованість допоможе впоратися з будь-якими труднощами,

* Не робити тему пандемії головною і основною, про яку зараз живе вся сім’я,

* Зменшити інформаційне занурення дитини в новинні зведення (при дитині не варто переглядати новини на всіх каналах, зачитувати кожен пост зі стрічки, емоційно обговорювати вжиті заходи в державі),

* Збільшити знання про вірус і про запобіжні заходи (благо, вже є ілюстрована інформація для дітей),

* Інструктувати дитину, що їй потрібно зробити у разі, якщо з батьками щось станеться і вона не зможе самостійно викликати швидку допомогу (на який номер зателефонувати, яку адресу назвати, які дані про батьків дати, як описати стан батьків і т.д .). На цю тему можна написати / намалювати пам’ятку для дитини і повісити на видне місце,

* Якщо дитина перебуває поруч з сильно панікуючим дорослим, пояснити дитині, що є такий тип людей, який не може впоратися зі своїм страхом. І ці люди не погані і не хороші, вони так обирають. А ви будете з ним “обирати життя”,

* Незважаючи на вік, нехай дитина багато грає. Грайте і ви з нею (якщо у вас є таке бажання). У грі дитяча психіка краще і швидше опрацьовує несвідомі страхи,

* Разом з дитиною (бажано, на ніч) придумуйте різні історії, казки, де в кінці перемагає добро, розсудливість і здоров’я … психічне і фізичне  

Бережіть фізичне і психічне здоров’я своє і своїх близьких!
https://www.youtube.com/watch?v=h6Pk5TFoB8I